Андріївські вечорниці

13 грудня у приміщені  школи відбулися Андріївські вечорниці!

Господиня. Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що? Потопче на одному місці, повихиляється, покорчиться, якби його судороги схопили, а ти навіть не відчула, що в руках хлопця побувала...

От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось? Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі… 

Співає «Ой за гори кам’яної…»
(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)
1-а дівчина
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!

Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?
2-а дівчина
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?
Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті ради гостям!
(Дівчата сідають на лавках біля столу.)

3-а дівчина
На Андрія! На Андрія!
Снігом дує, снігом віє.
На Андрія, ой, дівчата,
Можна долю загадати.
4-а дівчина
Ой, на свято, на Андрія,
Кожна з нас собі помріє.
Всі збираємось до хати,
Будем дружно працювати,
Андріївські вечорниці весело стрічати.
Господиня: Дівчата, а що це у вас в руках?
5 - Дівчина :
Та це ж вишневі гілочки.
Господиня.
Гілки з вишні ми поставим
І на них все загадаєм:
Як розпустяться листочки -
Заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець –
Через рік йде під вінець.
A зів’яне – то погано…
Але в нас все буде гарно.
Мерщій гілочки беріть
і за мною говоріть.
Усі разом
Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (з рази)
Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.
Ух-ух! Ух-ух!
Хай тут буде добрий дух!
Злий дух уступися!
Святий Андрію, заступися!
Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати.
(Махають гілочками навколо себе)
Господиня.
В воду гілочки мочайте,
До Різдва тепер чекайте.
Дівчата ставлять гілки у посудину з водою).
Дівчата.
Тітонько, а які танці танцювали колись на вечорницях? Може, нам покажете?
Дівчата танцюють «Ми українці»

Господиня:
Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії.
1-а дівчина.
Тітонько, а як колись Андріїв вечір святкували?
Господиня. У цей вечір дівчата робили різні гадання: яка доля чекає, хто буде її суджений, коли вийде заміж...
2-а дівчина. А хіба можна вгадати свою долю?
3-я дівчина. Не вірю я в ці гадання.
Господиня. Хочете знати свою долю, дівчата?
Дівчата:
Хочемо!
Господиня:
Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.
Господиня:
Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.
(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки).
5 Дівчина :
Хто перший свого нареченого буде роздивлятися?
6 Дівчина :
Я зараз!
7 Дівчина :
Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого?
Всі дівчата (ходять по колу приказуючи):
Андрію, Андрію!
Андрію, Андрію!
На тебе маємо надію,
Долю хочемо знати,
Просимо допомагати.
Прийди до нас у цей вечірній час,
У цю годину –
Та обдаруй кожну дівчину.
6 Дівчина (дивиться у миску і бачить коханого) :
Бачу, бачу, який красень!
(Все повторюється коли дивляться всі дівчата)
7 Дівчина :
Бачу, бачу, он вже обіймається! (Всі сміються)
Господиня:
Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до
порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде.
1-а дівчина. А як це?
2-а дівчина. Ану, скидайте чоботи! Та по одно­му, а не обидва! А тепер по черзі один поперед од­ним ставимо чобітки на долівку носком до порогу. Чий чобіток першим стане на поріг - та першою вийде заміж.
3-а дівчина. Згода, давайте! Я - перша!,
4-а дівчина. Е, ні! …… перша!
Дівчина.
Ой, а я у черевичках сьогодні на святі .
І я знаю що і з ними можна погадати.
Чобіточку, мій новенький,
Теплий, теплий і гарненький
Вкажи халявкою дорогу,
Хто посланий мені від Бога.
Дівчина.
Лети. Впади та не розбийся,
Із вулицями розберися.
Й минувши вуличку Івана
Вкажи на вулицю Степана.
Дівчинка.
А я свій кину aж під хмару,
Хай розшукає мою пару.
Дівчинка.
І торік я чобіток кидала
Та щастя свого не впіймала.
То ж хай тепер оцінять люди,
А може й доля не забуде?
Дівчина.
Нема чобіт, то що робити?
У мене валянки підшиті
Кину просто навмання,
Нехай долю доганя.
О добре чую, гарно впав
Аби в снігу не пропав.
А тепер ходімо, подивимось,
куди наші халявки показують та нас поведуть.
6-а дівчина.
Дівчата, а давайте ще поворожимо на сірниках. Треба взяти два сірники, подумки по­значити, що один сірничок - це ти сама, а другий сірничок - то твій хлопець, який тобі подобається. Водночас запалити ці сірнички і тримати їх палаю­чими головками догори. Якщо, догоряючи, голов­ки нахиляться одна до одної - то будете в парі, а якщо у різні боки - то не буде пари.
(Дівчата ворожать на сірниках, в однієї з них сірники розійшлися в різні боки).
1-а дівчина.
Мотре, Петро і тут від тебе тікає, бо боїться тебе!
(Всі сміються).
Дівчина: 
Дівчата а давайте затанцюємо
Танець "Васелина"

2 –дівчина:
То все добре, та без хлопців сумно якось…
(чути за дверима шурхотіння та звуки сопілки)
3-дівчина:
ой, дівчата, чуєте, щось біля дверей шкрябає та таке як у сопілку дмухає?
Господиня:
Ох я зараз як вийду! Хто бешкетує там?
(чути, як хтось упав і гавкання собак, бабуся виходить і повертається із сопілкою в руках)
Ось, подивіться, так бігли, що й сопілку загубили! От кавалєри!
Дівчина:
та це ж Петра мого сопілочка…приходив до мене…
(починає співати пісню «Сопілочка»)
1 –хлопець.
Хлопці та ще вище підсадіть, бо не бачу!
2 –хлопець.
Та ти важкий такий! Злізь з мене!
Господиня:
Так, знову хлопці? Не пущу до хати, у мене в хаті тільки дівчата!
Так, дівчатка, вже й варенички готові і калита спеклась! Гайда куштувати! Я пішла на стіл накривати!
Дівчина:
дівчата, а ми давайте танцювати!!!
(стукіт у двері)
1 –дівчина:
Та хто ж це!
(голос із за дверей: Дівчата, пустіть і нас, ми теж дівчатка, приїхали на вихідні до бабусі!)
Дівчина:
та хто ж це такі? Напевно новенькі у нашому селі!
2-дівчина:
А давайте впустимо до хати, дійсно, веселіше буде, нові подружки у нас з‘являться!
Дівчина:
Заходьте!
(заходять 4 хлопці переодягнені в дівчат)
3-дівчина (шепоче)
щось вони такі страшні…
4 –дівчина:
Та перестань, за те вони напевно дуже добрі…
5 дівчина:
А як вас звати?
1 хлопець:
Ірина
2 хлопець:
Галина
3 хлопець:
Килина
4 хлопець:
А я Малина!
6 дівчина:
ну Килина це ще пів біди, але перший раз чую, щоб когось звали Малиною.
1 хлопець:
Та Марина це, вона просто літеру не вимовляє.
Дівчина:
От бідолашна! Дівчата, нумо танцювати!
(танець «Зірвані вечорниці»)

(Заходить господиня і придивляється до «новеньких дівчат»)
Господиня:
Якісь дивні дівчата! Танцювати зовсім не вміють!
(Дівчата, хапають хлопців, зривають з них хустки)
Господиня:
Ти ж бо но подивися, які хитрі! В дівчат переодягнулись! Розумаки!
1 хлопець:
відпустіть нас!
2 хлопець:
ми більше не будемо!
3 хлопець:
Нам так хотілось до вас на вечорниці!
4 хлопець:
Ну пробачте нас,не ображайтесь!
Дівчина:
А як відпустимо,що нам за це буде?
1 - хлопець:
ми вам парубків приведемо!
2 - хлопець:
Весело буде!
3 - хлопець:
Вони бояться заходить!
4 - хлопець:
Ну так,що?
7- дівчина:
Господиня:
Та нащо вам ті лобуряки?
5-дівчина:
Та цікавіше з ними буде! Хлопці такі жартівники!
Господиня:
Ну ведіть вже тих хлопців, подивлюсь на них.
( хлопці стукають у двері
Господиня:
Ну хто там, проходьте.
(Заходять хлопці з гостинцями для дівчат: у кого низка бубликів, в іншого - цукерки, третій - із підсмаженим гарбузовим насінням прийшов).
Хлопці:
Добрий вечір у вашій хаті!
1-хлопець.
Дозвольте на ваших вечорницях побувати!
3 –хлопець:
А дівчата які гарні сьогодні!
4-хлопець:
А я так замерз!
2-хлопець:
Та звичайно,під вікном просидів 2 години!
6 –хлопець:
Ага,він просидів,а собака за мною ганявся,мало не покусав!
2–хлопець:
А я такий голодний…
7 –хлопець:
Так ти всі цукерки поїв,що ми для дівчат купували!
2 - хлопець:
Та то не я!
8 –хлопець:
А вони такі шоколадні були, з кокосовою начинкою? В зеленій обгортці?
Хлопці :
Так!
8 - хлопець:
Витирає обличчя і руки, приплямкує. Ні, не бачив такі. Точно він поїв!
(хлопці сміються)
Господиня:
Я вас, парубки, далі порогу не пущу, доки не переконаєте мене, що вам любі ці дівчата.
Хлопці: Зараз доведемо (Танець «Ніч яка місячна»)

Господиня:
Дівчата, запрошуйте хлопців до столу. Вони, мабуть, зголодніли, пустуючи. Проходьте, хлопці, сідайте.
Господиня.
Ну, ось і настав той час, коли будемо Калиту кусати! Ану, дівчата, знаєте, що треба робить?
(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).
1-а дівчина.
В одне віконце - ісходе сонце.
2-а дівчина.
У друге віконце - в обіді сонце.
3-я дівчина.
У третє віконце - в полудні сонце.
4-а дівчина.
А й у четверте віконце - заходе сонце.
(П'ята дівчина проходить крізь рушникові ворота, несучи в руках Калиту на рушнико­ві. Піднімає Калиту над головою і промовляє молитву).
5-а дівчина.
Добридень тобі, сонечко красне!
Ти святе, ти ясне, ти прекрасне!
Ти чисте, величне, прекрасне,
Освіти та нагрій святую землю,
Зроби її родючою та плодючою.
Дай сили людині, тварині й рослині!
6-а і 7-а дівчина.
Калита, Калита! Із чого ти вилита?
5-а дівчина.
Ой, я з жита сповита, ой, я сонцем налита
Для красного цвіту, по білому світу!
(Дівчата прив'язують червону стрічку до Ка­лити і підв'язують до стелі. Таким чином Кали­та висить десь на висоті людського зросту. Вико­нуючи всю цю дію, дівчата та хлопці проказують певні слова).
6-а і 7-а дівчина.
У небо, наша Калита, у небо!
Хлопці (разом).
А ти, сонечко, підіймися та на нас подивися!
1-а і 2-а дівчина.
Ми Калиту чіпляємо та на місяць поглядаємо.
3-я і 4-а дівчини.
Свою долю-радість закликаємо!
Господиня.
Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.
Всі.
Нехай ……………буде! У нього найкраще виходить.
Господиня.
Тепер обираємо пана Коцюбинського.
(Хлопці встановлюють чергу, кому коли ви­стрибувати «вогняного коня», щоб на ньому під'їхати до Калити, бо тільки хлопцям дозволя­лось вистрибувати «вогняного коня»).
Жінки та дівчата.
Ой, на горі просо, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Як би такі ніжки мала,
то я б ними чеберяла, Як той зайчик. (2р.)
(Одному з хлопців вдається-таки вистрибати собі «вогняного коня», а «вогняний кінь» - це коцюба, яка лежить на підлозі навхрест із рогачем. Хлопець сідлає свого «вогняного коня» і скаче на ньому тричі навколо Калити. Дівчата над хлопцем глузують, намагаючись його розсміши­ти. Але йому не тільки сміятися, навіть роз­мовляти не можна. Інакше він втратить змогу кусати Калиту)
1-а дівчина.
Гей, козаче, а де ж ти своє сідло подів?
2-а дівчина.
Та й батога немає, мабуть, миші з'їли!
3-я дівчина.
Та він взагалі не так коня осідлав – голову з хвостом сплутав!
4-а дівчина.
Та не швиди так, бо ще Калиту про­скачеш.
(Об'їхавши тричі навколо Калити, хлопець «злазить із коня», кладе коцюбу на місце, підхо­дить до пана Калитинського)
Коцюбинський.
Здоров, пане Калитинський!
Калитинський.
Здоров будь, пане Коцюбин­ський! А куди це ти їдеш?
Коцюбинський,
їду Калиту кусати!
Калитинськнй.
А я буду по писку писати!
Коцюбинський.
А я укушу.
Калитинський.
А я впишу!
Коцюбинський.
А я сміятися, щоб не трапило­ся, не буду.
Калитинський.
Спробуй! Засмієшся - весь пи­сок сажею вимащу!
(Пан Коцюбинський, підстрибуючи, намага­ється відкусити шматок Калити, але дівчата весь час його відволікають всілякими кпинами та ще й Калита - то підскочить вгору, то різко донизу впаде! Гра триває до тих пір, поки всі хлопці не скуштують сонячної Калити. Решту вони розламують і роздають дівчатам)
Господиня.
Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов'язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровіши­ми та сильнішими.
Всі (разом).
Калита, Калита, солодка була, тебе ми наїлися, як від сонця нагрілися!
Господиня
Ох і справні, ви парубки!
справжні українські козаки!
5-хлопець:
Дівчата!
3 хлопець:
пішли з нами на вулицю гуляти!
4 хлопець:
та у сніжки грати!
Господиня:
та йдіть, тільки не довго! А вам хлопці довіряю, не ображайте дівчат..Бо як спіймаю!!!!!
1 - хлопець:
Та як же ми їх образимо?
2 - хлопець:
Та нам за щастя з ними по селу за руку взявшись пройтись!
6 хлопець:
Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий.
Господиня
От поволі затихають наші вечорниці.
Не забудьте, ви дороги, у наші світлиці.
Хай любов і щи­ре слово душу вам зігріє.
Пам'ятайте вечорниці в ніч на Андрія.
Хлопець
Ми гуляли. Веселились,
Усім весело було,
Вечорниці завершились,
І здається все пройшло.
Хлопець.
Ні. Так просто не проходить. -
В серці струночка бринить.
Про Андрія вечір – спогад
В нашім серці буде жить.
Хлопець.
Дякуємо господині за теплую хату,
молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий.
Господиня.
Нехай гостей на всі свята
І в вашому домі так буде багато.
Всі разом:
Дякуємо за гарні вечорниці!
( Звучить пісня « І у вас, і в нас – хай буде гаразд»